Що буде за СЗЧ і Дезертирство. Стаття 407 і 408 ККУ.
Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Стаття 408. Дезертирство
1. Дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез’явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
2. Дезертирство із зброєю або за попередньою змовою групою осіб -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
4. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Причини: чому бійці йдуть у СЗЧ
Щоби розібратися, чому бійці залишають свої підрозділи, ми поговорили з військовим психологом Олексієм Скиртачем, а також військовослужбовцями, командирами й узагальнили їхні відповіді щодо причин СЗЧ.
Втома та відчуття несправедливості
"Коли дзвонив одному зі своїх вересневих "СЗЧешників", він відповів на дзвінок і сказав: "Я не повернуся. За*бався", – пригадує під час розмови з УП заступник командира батальйону з психологічної підтримки персоналу (ППП) однієї зі штурмових бригад. За словами офіцера, боєць воював на передовій з початку повномасштабного російського вторгнення. Таких історій безліч.
Військовий психолог Скиртач пояснює УП, що у військових часто зникає бажання воювати не лише через втому, але й через загострене відчуття несправедливості.
"Людей, які пішли в армію на самому початку великої війни, нібито немає ким замінити. Мені пацани кажуть: "Я їду у відпустку. Проїжджаю бари, кафе, ресторани – вони всі забиті. Якого х*я ми на фронті помираємо, а всі інші сидять по кабаках?" – розповідає він.
Страх і брак мотивації
"Ця війна відрізняється від АТО/ООС тим, що раніше воювали тільки на "передку", а зараз, навіть якщо ти штабіст, писака-юрист чи діловод, тебе все одно може "накрити", бо головна мета ворога – це штаби бригад, батальйонів, пункти, звідки керують боєм в онлайн-режимі. Усі військові бояться, а більшість із них перебувають у хронічному стресі", – каже Скиртач.
До того ж, за словами військового психолога, в 2022 році до ЗСУ долучалися вмотивовані люди, а зараз – найчастіше ні. "Вони не вміють воювати і не хочуть вчитися. Тому після першого ж бою шукають шляхи, як знову не потрапити на "передок", – стверджує психолог.
Заступник комбата "Ахіллесу" з ППП Богдан Рижак із позивним "Гермес" вважає, що саме новобранці схильні до СЗЧ. Оскільки більшість із них потрапили у військо не добровільно, а через "бусифікацію".
Конфлікти з командирами
Зараз левова частка української армії – не професійні військові, для яких статут ЗСУ – закон Божий, а вчорашні цивільні, здебільшого пострадянських поколінь, які не вважають за потрібне терпіти армійський "совок". На цьому тлі між бійцями та командирами часто виникають конфлікти.
Військові, які не знаходять спільну мову з безпосереднім керівником, намагаються перевестися в інший підрозділ. Але переведення в ЗСУ – задача із зірочкою, бо жоден командир не хоче відпускати своїх військовослужбовців. Тому подекуди бійці використовують СЗЧ як метод, часом єдиний дієвий, перевестися в інший підрозділ.
"Нещодавно в моїй бригаді боєць посварився з командиром, послав його нах*й і звалив з частини. Місяць десь шаро*бився. А потім виявилося, що він уже в іншому підрозділі воює. Довелося переводити в експрес-режимі. Це поширена практика в армії. СЗЧ вже давно використовують як механізм "переведення", – розповідає УП не під запис офіцер однієї зі штурмових бригад.
З питаннями щодо законності
дій у період воєнного стану-
телефонуй адвокату!
ТЕЛЕФОНУЙ зараз та отримай
безкоштовну консультацію
військового адвоката Вадима Морозова. Ми знайдемо шлях до вашої свободи.
Працюємо по всій Україні!
Перебуваєте за кордоном?
Телефонуй +380984326402
Вайбер, Телеграм, Ватсап
Стаття 401. Поняття військового кримінального правопорушення
1. Військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені цим розділом кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів.
2. За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.
Поліцейські поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі у бойових діях, несуть відповідальність за статтями 402, 403, 414-416, 422, 427, 429, 430, 432-435 цього розділу.
3. Особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових кримінальних правопорушеннях підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.
4. Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями цього розділу, крім поліцейських поліції особливого призначення Національної поліції України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно із статтею 44 цього Кодексу із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
5. Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Підписуйся до нас у ТікТок і дивись детальне відео про СЗЧ по силці
https://vm.tiktok.com/ZMhVDD1sq
Теги: Военный адвокат, Адвокат по уголовным делам, Закон, Права, Компанія, Новини
