Аліменти на утримання неповнолітньої дитини
У данній статті висвітлено порядок утримання аліментів на дитину, способи їх утримання, строки виплати, розмір, доходи, із яких проводять утримання, особливості їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку
Види аліментів
Поняття «аліменти» чинним законодавством чітко не регламентоване. Утім з усталеної практики зрозуміло, що це утримання, яке надається одним членом сім’ї іншому у визначених законом або договором випадках. Право на таке утримання має особа, яка є непрацездатною чи потребує матеріальної допомоги. Сімейним кодексом України (далі — СКУ) передбачено виплату аліментів у таких випадках:
одним із подружжя на користь іншого, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги (ст. 75 СКУ);
дружині під час вагітності та в разі якщо з нею проживає дитина — до досягнення дитиною 3-х років (ст. 84 СКУ);
одному із подружжя, з яким проживає дитина-інвалід (ст. 88 СКУ);
одному з подружжя незалежно від непрацездатності й потреби в матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором (ст. 99 СКУ);
особою, позбавленою батьківських прав, на користь дитини (ст. 166 СКУ);
у разі відібрання дитини від матері та батька, але без позбавлення їх батьківських прав (ст. 170 СКУ);
одним із батьків, який проживає окремо від неповнолітньої дитини, на її користь (ст.ст. 180, 181 СКУ);
батьками на користь повнолітніх непрацездатних дочки, сина, які потребують матеріальної допомоги (ст. 198 СКУ);
батьками на користь повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання та у зв’язку із цим потребують матеріальної допомоги (ст. 199 СКУ);
повнолітніми дочкою, сином на користь батьків, які є непрацездатними й потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СКУ);
у разі визнання усиновлення недійсним — на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк не більш як 2 роки, якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати (ст. 237 СКУ);
у разі скасування усиновлення дитини з підстави , зазначеної в п. 1 ч. 1 ст. 238 СКУ, — на дитину з особи, яка була її усиновлювачем (ст. 239 СКУ);
іншими особами (баба, дід, брати, сестри, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок тощо) на користь членів сім’ї, які потребують допомоги (гл. 22 СКУ).
Водночас, як свідчить практика, найчастіше аліменти виплачує один із батьків (що проживає окремо) на користь неповнолітньої дитини. Саме про такі виплати ми й поговоримо.
Способи утримання аліментів на дитину
Аліменти можуть утримуватися як в добровільному, так і в примусовому порядку. Розгляньмо кожен із таких способів.
Добровільне утримання аліментів
Утримання аліментів за заявою платника. Частиною 2 ст. 181 СКУ передбачено: за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формах. За таких обставин платник аліментів для утримання з його доходу аліментів на дитину подає за місцем роботи (місцем виплати пенсії, стипендії) заяву про відрахування з його зарплати (пенсії, стипендії) аліментів у вказаному розмірі та протягом зазначеного строку (ст. 187 СКУ). Подана працівником заява є достатньою підставою для добровільного утримання аліментів.
Утримання аліментів за договором. Стаття 189 СКУ передбачає утримання аліментів на підставі договору про сплату аліментів на дитину. У такому договорі прописують розмір, строки та порядок виплати аліментів. Цей документ укладають у письмовій формі й нотаріально посвідчують.
Примусове утримання аліментів
Утримання аліментів за рішенням суду. Після винесення судом рішення та видачі виконавчого листа стягувач аліментів має право:
1) подати до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця заяву про примусове виконання рішення разом з оригіналом (дублікатом) виконавчого документа (п. 3 р. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. № 512/5, далі — Інструкція № 512).
Виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом із постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача й боржника (п. 12 р. Х Інструкції № 512).
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі — підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копія зазначеної постанови лишається у виконавчому провадженні на контролі (п. 3 р. Х Інструкції № 512);
2) самостійно надіслати виконавчий документ про стягнення аліментів безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі — підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику, відповідно, заробітну плату, пенсію, стипендію й інші доходи, доклавши до нього заяву, у котрій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти, а також прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізити документа, що посвідчує його особу (ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, далі — Закон № 1404).
І хоча Закон № 1404 називає виконання рішення про стягнення аліментів у зазначений спосібдобровільним, однак, вважаємо, що в контексті нашого питання доцільно все ж говорити пропримусове стягнення аліментів. Адже, судячи зі змісту норми ст. 7 згаданого Закону, стягнення аліментів відбувається не за ініціативою та власним бажанням боржника, а за бажанням стягувача.
При цьому часом на практиці після винесення судом рішення про стягнення аліментів платник аліментів погоджується добровільно їх сплачувати. У цьому випадку він подає за місцем роботи заяву про відрахування з його зарплати (пенсії, стипендії) аліментів. Незважаючи на наявність виконавчого документа, такий спосіб утримання аліментів вважається добровільним.
Утримання аліментів за виконавчим написом нотаріуса. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором про сплату аліментів на дитину аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 2 ст. 189 СКУ). Процедура стягнення аліментів за виконавчим написом нотаріуса аналогічна процедурі стягнення за рішенням суду.
Строки виплати й розмір аліментів на дитину
Строки утримання аліментів
Дата, із якої починають виплачуватись аліменти, безпосередньо залежить від способу їх утримання. Якщо мовиться про добровільну сплату аліментів шляхом здійснення відрахувань із зарплати (пенсії, стипендії) за заявою, аліменти утримуються з дати, указаної в такій заяві. У разі якщо укладено договір про сплату аліментів — слід орієнтуватися на строки, прописані в цьому договорі.
У разі стягнення аліментів за рішенням суду за загальним правилом аліменти присуджуютьсявід дня пред’явлення позову. Щоправда, аліменти можуть бути присуджені й за минулий час (але не більш як за 3 роки), якщо позивач надасть суду докази того, що він уживав заходів щодо одержання аліментів із відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати (ст. 191 СКУ).
За законом право на аліменти зберігається аж до досягнення дитиною повноліття (18-ти років). Випадки, у яких відповідне право припиняється раніше, чітко регламентовані законодавством. Наприклад, право на аліменти може припинитися з дозволу органу опіки та піклування в разі укладення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з набуттям дитиною права власності на нерухоме майно (ст. 190 СКУ).
Утім дата, до якої фактично утримуються аліменти, не обов’язково має збігатися з датою, коли право на аліменти втрачається. Так, якщо виплати здійснюються добровільно, то гранична дата може бути визначена в заяві/ договорі та може відрізнятися від дати досягнення дитиною повноліття.
Власне, і примусове стягнення аліментів за рішенням суду може бути припинене достроково в разі, якщо платника аліментів судом буде звільнено від обов’язку утримувати дитину. Таке може статися, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби (ст. 188 СКУ).
Розмір аліментів на дитину
Насамперед зауважимо, що аліменти можуть сплачуватися в один зі способів: у частці від заробітку (ст. 183 СКУ) або у твердій грошовій сумі (ст. 184 СКУ). Останні призначаються судомза заявою платника чи одержувача в тому випадку, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Зазначимо: у твердій грошовій сумі аліменти можуть сплачуватися й у разі їх перерахування в добровільному порядку — жодних заборон щодо цього законодавство не містить.
На замітку
Верховною Радою України 19.10.2016 р. прийнято в першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання, зареєстрований за № 4928 (далі — законопроект № 4928), яким передбачено, що в разі примусового утримання аліментів за рішенням суду спосіб їх стягнення визначатиме той із батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
Найчастіше аліменти у твердій грошовій сумі застосовують у випадках, коли платник аліментів отримує доходи від підприємницької діяльності. Детальніше про особливості розрахунку розміру аліментів із підприємницького доходу читайте в матеріалі «Аліменти в приватних підприємців: порядок утримання та виплати» газети № 202/2016.
У разі добровільної сплати аліментів їх розмір самостійно погоджується стягувачем і платником. Якщо аліменти стягуються в примусовому порядку за рішенням суду, саме останній визначає їх розмір, зважаючи при цьому на такі ознаки (ст. 182 СКУ), як:
стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, аніж 30%прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (із 1 травня по 30 листопада 2016 року: для дітей до 6-ти років — 368,40 грн, від 6-ти до 18-ти років — 459,30 грн; із 1 по 31 грудня 2016 року: для дітей до 6-ти років — 406,50 грн, від 6-ти до 18-ти років — 506,70 грн).
У разі якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, котра стягуватиметься до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття (ч.ч. 2, 3 ст. 183 СКУ) .
У разі якщо аліменти виплачуються у твердій грошовій сумі, їх індексують. Детальніше про це читайте в матеріалі «Індексація аліментів у твердій валюті: реалізація неможлива» газети № 204/2016. А у випадку коли розмір аліментів менший за мінімальний, дитині призначають державну допомогу в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 3 ст. 184 СКУ). Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затверджений постановою КМУ від 22.02.2006 р. № 189.
Водночас незалежно від того, добровільно чи примусово утримуються аліменти, їх розмір може бути згодом зменшено чи збільшено.
Так, якщо аліменти утримуються на добровільних засадах, за заявою платника, для зміни розміру утримань відповідна заява має бути відкликана та подана нова з уточненими відомостями.
У разі утримання аліментів за договором до останнього мають бути внесені та нотаріально посвідчені зміни.
Що ж до примусового утримання аліментів за рішенням суду, то, аби змінити їх розмір, платник або стягувач аліментів має подати позов із належним обґрунтуванням своїх вимог — посиланням на зміну матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я платника чи одержувача аліментів тощо (ст. 192 СКУ).
Максимальний розмір аліментів. Загальний розмір усіх відрахувань у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати 70% (ст. 70 Закону № 1404, ст. 128 Кодексу законів про працю України).
Для отримання більш детальної інформації звертайтеся за адресою: М. Кривий Ріг, вул. В.Великого (Мелешкіна) 14а, оф. 104, або за телефоном: 0974069723
Метки: Семейный адвокат, Алименты, Закон