Ненадання доступу до публічної інформації. Як притягти до відповідальності?
Більшість громадян знають про те, що ненадання публічної інформації, або відмова у її наданні тягне за собою адміністративну відповідальність, проте досить часто громадяни задаються питанням: як притягти до відповідальності посадову особу, яка відмовила у доступі до публічної інформації?
Нагадаємо, що відповідно до положень статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Тобто, публічною інформацією є ВСЯ інформація, яка знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень. Обмеження у доступі до такої інформації можливо ЛИШЕ на підставі ст. 6 Закону, а саме:
1)виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відповідно до вимог законодавства, скарги щодо порушення права на доступ до публічної інформації і притягнення до адміністративної відповідальності подаються до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Протоколи про правопорушення мають право складати саме уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Як скаржитись?
У скарзі, серед інших відомостей, повинно бути зазначено:
кому ви скаржитесь (Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008)
ваші ПІБ, телефон, е-мейл, поштова адреса
опис запитуваної інформації або документів і відомості про розпорядника публічної інформації, до якого ви звернулись з запитом (докласти копію вашого запиту)
посилання на лист-відповідь розпорядника інформації (з додаванням його до скарги) і опис його змісту із зазначенням причини ненадання публічної інформації
прохання провести перевірку на предмет вчинення адміністративних правопорушень посадовими особами розпорядника публічної інформації у зв’язку з відмовою у наданні публічної інформації/документів
прохання притягти до адміністративної відповідальності осіб, які протиправно обмежили доступ до публічної інформації/документів
прохання направити до розпорядника публічної інформації акти реагування на порушення права на доступ до публічної інформації з метою їх усунення та надання запитуваних відомостей/документів.
опис додатків, дату і підпис
Які правові акти можуть бути використані для посилення скарги та її обґрунтування?
Згідно з п. 8-1 частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у справах про правопорушення, передбачені статтею 212-3 КУпАП (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Пункти 11, 12, 14 частини 1 статті 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» передбачають, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини має право, зокрема:
направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів;
перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, здійснюють виконання судових рішень,
вносити в установленому порядку пропозиції щодо поліпшення діяльності таких органів у цій сфері;
здійснювати інші повноваження, визначені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» зазначений закон поширюється на відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.
Яким може бути результат оскарження?
Результатом оскарження має бути поновлення порушеного права (надання Вам запитуваної інформації), а також може бути застосовано адміністративне покарання до конкретного порушника - розпорядника публічної інформації.
До адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті винні особи за статтею 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення. Зазначена стаття в ч. 1 визначає, що неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію" , "Про доступ до публічної інформації" , "Про звернення громадян", "Про доступ до судових рішень" та "Про засади запобігання і протидії корупції" , - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 425 грн. до 850 грн.).
Юристи компанії "Human Rigts" допоможуть Вам скласти скаргу та притягти посадову особу до відповідальності за порушення ЗУ "Про доступ до публічної інформації". Більш детальну інформацію та консультацію юриста можете отримати за телефоном 097-406-97-23 або за адресою: м. Кривий Ріг, вул. В.Великого (Мелешкіна), 14а, оф. 104
