Ракета у Польщі - як діятиме НАТО у разі нападу?
Впала ракета у Польщі, є жертви. Як має діяти НАТО у разі нападу на країну-члена НАТО?
О 15:40 за кілька кілометрів від українського кордону в польському селі Пшеводув впала ракета радянського виробництва. Двоє громадян Польської Республіки загинули. У Польщі терміново скликали Комітет Ради міністрів з питань національної безпеки та оборони, на якому вирішили підвищити боєздатність деяких підрозділів та розглянути можливість задіяти статтю 4 Договору про НАТО. Згідно зі статтею 4 установчого договору військового союзу НАТО, члени можуть винести на обговорення будь-яке питання, що викликає занепокоєння, пов'язане з безпекою і територіальною цілісністю країни-члена НАТО..
Якби було встановлено, що у вибуху винна Росія, це призвело б до спрацювання принципу колективної оборони НАТО, відомого як Стаття 5, відповідно до якого напад на одного з членів західного альянсу вважається нападом на всіх, що започаткує обговорення потенційного військової відповіді.
Щодо вивчення обставин вибуху, президент Анджей Дуда сказав: «Це не був напад на Польщу, у нас немає доказів того, що ракету запустила росія. На Польщу впала ракета типу С-300 і, ймовірно, це була ракета, яку використовували українські сили, які відбивали ракетні атаки росії. У цій частині України російські ракети потрапили практично до всіх великих міст. Очевидно, що Україна оборонялася, тому ми мали зіткнення в повітрі» - заявив президент Анджей Дуда на брифінгу для преси. Трагедія сталася під час наймасовішого ракетного обстрілу України за всю війну з росією під час зустрічі G20. Українським ППО було збито 77 ракет зі 100, і 10 дронів росії. Президент Польщі наголосив, що у цій трагедії винна росія. «Немає свідчень того, що ракета, яка впала напередодні в селі Пшеводув і вбила двох людей, була випущена на Польщу» - заявив президент країни Анджей Дуда. Він уточнив, що з високою ймовірністю ракета була випущена українською системою ППО. Раніше аналогічну думку висловив Джо Байден. Зібрані докази, а також американські дані літака розвідки над територією Польщі показують, що це був нещасний випадок. Усі країни ЄС поклали відповідальність за ракетний інцидент, який призвів до загибелі мирних жителів, на росію.
Немає причин думати, що Росія готує напад на НАТО – генсек НАТО
"Немає жодних ознак того, що Росія готує наступальні воєнні дії проти НАТО", — заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Йєнс Столтенберг на прес-конференції з нагоди трагічного інциденту в Польщі. Якщо ракета справді українська, НАТО не пред'являтиме Києву жодних претензій, оскільки війну розв'язала москва, а Україна лише захищається від зовнішньої агресії" - пояснив генсек НАТО.
Столтенберг також підкреслив, що через інцидент у Польщі країни НАТО не мають наміру задіяти статтю 4 Північноатлантичного договору, в якій прописано механізм реагування на зовнішню загрозу.
Стаття 4
Договірні сторони завжди будуть консультуватися один з одним у разі, якщо, на думку будь-якої з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої з Договірних сторін опиняться під загрозою.
Стаття 5 Статуту НАТО – взаємний захист країн-учасниць
У 1949 році головною метою Північноатлантичного договору - основним договором НАТО - було укладення пакту про взаємодопомогу з метою захисту у випадку, якщо Радянський Союз прагнутиме поширити свій контроль над Східною Європою на інші райони континенту. Кожна країна-учасниця погодилася з тим, що така солідарність займає центральне місце в договорі, фактично роблячи статтю 5 про колективну оборону ключовою складовою Альянсу.
Стаття 5 стверджує, що якщо одна держава-член стає жертвою збройного нападу, всі інші держави-члени Альянсу вважатимуть цей акт насильства збройним нападом на всі країни НАТО і вдадуться до дій, які вважають за необхідне, щоб допомогти країні НАТО, яка зазнала нападу.
Стаття 5
Договірні сторони погоджуються з тим, що збройний напад на одну або кількох з них у Європі чи Північній Америці розглядатиметься як напад на них загалом і, отже, погоджуються з тим, що якщо такий збройний напад матиме місце, кожна з них, у порядку здійснення права на індивідуальну або колективну самооборону, визнаного Статтею 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, надасть допомогу Договірній Стороні, яка зазнала або Договірним сторонам, які зазнали такого нападу, шляхом негайного здійснення такої індивідуальної або спільної дії, яка вважає збройної сили з метою відновлення та подальшого збереження безпеки Північноатлантичного регіону.
Про будь-який подібний збройний напад і всі вжиті в результаті заходи негайно повідомляється Раді безпеки. Такі заходи будуть припинені, коли Рада безпеки вживе заходів, необхідних для відновлення та збереження міжнародного миру та безпеки.
Що вважається за територію країни НАТО? Статут НАТО - пункт Стаття 6¹
НАТО — це альянс, що складається із 30 незалежних країн-членів. На сьогодні до складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Канада, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Чорногорія, Нідерланди, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Туреччина, Сполучене Королівство Рояум-Уні, США.
З метою статті 5 вважається, що збройний напад на одну або кілька Договірних сторін включає збройний напад:
-на територію будь-якої з Договірних сторін у Європі або Північній Америці, алжирські департаменти Франції, територію Туреччини або острова, розташовані в Північноатлантичній зоні на північ від Тропіка Раку і що знаходяться під юрисдикцією будь-якої з Договірних сторін;
- на збройні сили, судна або літальні апарати будь-якої з Договірних сторін, якщо ці збройні сили, судна або літальні апарати перебували на цих територіях, або над ними, або в іншому районі Європи, або над ним, якщо на них або в ньому на момент набрання чинності цим Договором розміщувалися окупаційні сили будь-якої з Договірних сторін, або в Середземному морі, або над ним, або в Північноатлантичній зоні на північ від Тропіка Раку, або над нею.
Принцип надання допомоги серед країн НАТО
Застосовуючи статтю 5, країни НАТО можуть надавати допомогу в будь-якій формі, яку вважають за необхідну для реагування на ситуацію, що виникла. Це індивідуальне зобов'язання кожної держави-члена НАТО, і кожна держава-член відповідає за те, щоб визначити, що вона вважає за необхідне за конкретних обставин. Допомога надається спільно з іншими державами-членами НАТО. Вона необов'язково має військовий характер і залежить від матеріальних ресурсів кожної країни. Тому кожна держава-член самостійно вирішує, який внесок їй зробити. Кожна країна консультується з іншими державами-членами, беручи до уваги те, що кінцевою метою є «відновлення та підтримання безпеки Північноатлантичного регіону».
Заходи, вжиті НАТО після вторгнення Росії в Україну в 2014 році
- У зв'язку з незаконною анексією Росією Криму в 2014 році та зростанням викликів безпеки з півдня, включаючи жорстокі напади ІДІЛ та інших терористичних груп на кількох континентах, НАТО здійснило найбільше посилення колективної оборони з часів холодної війни. Наприклад, НАТО збільшила втричі чисельність своїх сил реагування НАТО (НРФ), технологічно просунутих багатонаціональних сил з високим рівнем готовності; створила у складі Сил реагування НАТО головний загін чисельністю 5000 осіб; та здійснила розгортання багатонаціональних бойових груп у Латвії, Литві, Польщі та Естонії. НАТО також збільшила свою присутність у південно-східній частині Альянсу, центральним елементом якого є багатонаціональна бригада в Румунії. Альянс продовжує активізувати патрулювання повітряного простору над регіонами Балтійського та Чорного морів та продовжує створення ключового військового потенціалу, зокрема об'єднаної розвідки, спостереження та розвідки. Під час зустрічі у Варшаві в липні 2016 року країни НАТО визнали кіберпростір як нову сферу операцій, щоб забезпечити більш ефективний захист мереж, місій та операцій; і на зустрічі міністрів закордонних справ у листопаді 2019 року союзники прийняли рішення визнати космос як нову сферу операцій, щоб «дозволити плануючим органам НАТО надсилати запити союзникам на надання сил і засобів і послуг, таких як годинник супутникового зв'язку».
- Після непровокованого вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося в лютому 2022 року, і відповідно до свого оборонного планування захисту всіх держав-членів, НАТО робить додаткові кроки для подальшого зміцнення стримування та оборони по всьому Альянсу. Це включає перше в історії розгортання Сил реагування НАТО (НРФ) з метою стримування та оборони. Союзники привели в стан високої готовності тисячі додаткових військовослужбовців для забезпечення того, щоб НРФ, як і раніше, мали швидкість, оперативність і здатність обороняти територію і населення країн НАТО. Крім того, на позачерговій зустрічі у верхах 24 березня 2022 року лідери країн НАТО домовилися значно зміцнити на більш довгострокову перспективу побудову стримування та оборони, що здійснюються Альянсом. За цим послідувало єдине і тверде зобов'язання союзників на зустрічі у верхах у Мадриді в червні 2022 року вжити конкретних заходів, таких як розгортання додаткових боєготових сил у місцях постійної дислокації на східному фланзі, які будуть збільшені на основі існуючих бойових груп до розміру бригади там, де і коли це буде потрібно, і посилені за рахунок швидко доступних підкріплень, заздалегідь розміщеної техніки та вдосконаленої системи командування та управління. Члени НАТО також внесли початкові пропозиції щодо нової моделі сил НАТО, яка зміцнить та модернізує Структуру сил НАТО та забезпечить ресурсами нове покоління військових планів. Всі ці кроки, поряд з опублікованою Стратегічною концепцією 2022 року, в якій Росія названа «найбільшою і прямішою загрозою безпеці членів НАТО, а також миру та стабільності в євроатлантичному регіоні», суттєво посилять стримування та оборону на передових кордонах НАТО.
- Заходи колективної оборони здійснюються не тільки при виникненні будь-якої окремої події. НАТО має низку постійних регулярних формувань, які роблять внесок у зусилля Альянсу з колективної оборони на постійній основі. Вони включають постійні військово-морські формування, готові діяти на вимогу. Вони виконують різні завдання: від навчань до оперативних місій у мирний час та під час криз та конфліктів.
- Крім того, НАТО має інтегровану систему протиповітряної оборони для захисту від повітряних нападів, яка також включає систему оборони НАТО від балістичних ракет. Крім того, НАТО здійснює низку колективних місій з патрулювання повітряного простору, які проводяться у мирний час і дозволяють НАТО виявляти, відстежувати та визначати всі порушення свого повітряного простору та вживати відповідних заходів. У рамках таких місій винищувачі країн НАТО здійснюють патрулювання повітряного простору держав-членів, які не мають власних винищувачів. Вони діють цілодобово, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік.
Після інциденту у Польщі на східному фланзі НАТО буде розгорнуто додаткові системи. Також у НАТО заявили, що постачання Україні систем ППО є для альянсу пріоритетом.
Висновки НАТО щодо ситуації з ракетою, яка вдарила по Польщі:
- Попередньо у Польщі впала ракета української ППО, але провини України в цьому немає, відповідальність за трагедію несе росія.
– Немає підтвердження, що інцидент у Польщі став результатом навмисних дій.
- Союзники з НАТО погодилися, що залишаються пильними та спокійними, більше координують свої дії.
Україна не має доступу до місця події, щоб правильно оцінити приналежність ракети. Україна вимагає негайного допуску до місця вибуху представників ОБСЄ, Міноборони та Держприкордонслужби. «Виступаємо за спільне вивчення інциденту із падінням ракети у Польщі. Готові передати докази російського сліду, які є у нас» - секретар РНБО Данилов. Українські Повітряні сили готові надати всі матеріали та своїх спеціалістів, аби сприяти розслідуванню трагедії у польському Пшеводуві. Україна також очікує від партнерів на інформацію, на підставі якої було зроблено остаточний висновок про те, що йдеться про ракету українського ППО. У РНБО нагадали, що Київ завжди наполягав на тому, що убезпечити регіон Центральної Європи від російських ракет можна лише шляхом розвитку дійового повітряного щита над територією України.
Українці, які постраждали від російської агресії,
можуть отримати компенсацію у Європейському суді
від 5000 до 30000 евро
ТЕЛЕФОНУЙ зараз та отримай
безкоштовну консультацію
військового адвоката Вадима Морозова
Працюємо по всій Україні!
Перебуваєте за кордоном?
Телефонуй +380984326402
Вайбер, Телеграм, Ватсап
Підписуйся на наш telegram-канал 
залишайся на зв'язку з адвокатом!
Читати ще статті на цю тему:
Может ли РФ применить химическое оружие против Украины? Как защититься?
Запрещенные виды оружия, которые применяет армия РФ против Украины. Защита пострадавших в Европейском суде
Защита украинцев, пострадавших от военных преступлений РФ, в Европейском суде
Стандарты НАТО в Украине
Військовий юрист онлайн, допомога адвоката
Позови проти РФ. Компенсація за загиблого родича
100 000 грн за полон - нові виплати українцям
Вибух на Кримському мосту. Що це означає для путіна?
Метки: Война между Украиной и Россией, Польша
