Скасування Господарського кодексу України та впровадження нового закону про підприємницьку діяльність

Дата публикации: 19 марта 2025.

9 січня 2025 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період», який скасовує чинність Господарського кодексу України (ГКУ). 

Підстави скасування Господарського кодексу України

Основними причинами скасування ГКУ є:

1. Дублювання та суперечності з Цивільним кодексом України (ЦКУ): ГКУ часто дублював або суперечив нормам ЦКУ, що створювало правову невизначеність та ускладнювало ведення бізнесу. 

2. Необхідність гармонізації з європейським законодавством: Скасування ГКУ спрямоване на наближення української правової системи до європейських стандартів приватного права, що є важливим кроком у процесі євроінтеграції України. 

3. Сприяння розвитку бізнес-середовища: Усунення застарілих норм ГКУ покликане зменшити бюрократичні перепони та корупційні ризики, що сприятиме покращенню інвестиційного клімату та розвитку підприємництва. 

Новий закон та його відмінності від Господарського кодексу

На заміну ГКУ прийнято Закон «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період». Основні відмінності нового закону від ГКУ:

1. Фокус на корпоративних формах: Новий закон передбачає перетворення державних та комунальних підприємств у господарські товариства, такі як акціонерні товариства (АТ) або товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), що сприятиме прозорості та ефективності управління. 

2. Скорочення перехідного періоду: Передбачено трирічний перехідний період для адаптації юридичних осіб та державних органів до нових умов, що стимулює швидшу інтеграцію змін. 

3. Удосконалення корпоративного управління: Впроваджуються сучасні практики управління державними та комунальними активами, що підвищить ефективність їх використання та зменшить корупційні ризики. 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
«Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих
видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Від початку 90-х років держава Україна, перебуваючи на шляху ринкових реформ, запроваджувала нові правила з регулювання права власності, визначення і закріплення основних організаційно-правових форм юридичних осіб.

Водночас зазначені реформи фактично не торкнулися таких «квазіречових прав», як господарське відання та оперативне управління, а також діяльності підприємств.

Не було вирішено цього питання і з прийняттям Цивільного та Господарського кодексів України та інших законодавчих актів. Більш того, проблему було навіть поглиблено. Так, статтею 191 Цивільного кодексу України підприємство визначається як об’єкт цивільних правовідносин, а статтею 55 Господарського кодексу України – суб’єктом господарювання.

Зазначене не могло не спровокувати виникнення у правозастосовній практиці різних підходів до розуміння правового статусу підприємств.

Так, 12 березня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові у справі № 907/167/17 вказав на те, що приватне підприємство є окремою організаційно-правовою формою суб'єкта господарювання, що передбачена статтею 113 Господарського кодексу України.

Однак уже 29 червня 2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 916/2813/18, у якій суд дійшов висновку, що приватне підприємство – це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.

Мотиви, про які йдеться у зазначеній постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року, не виключають можливості застосування аналогічного підходу до державних та комунальних підприємств.

Це свідчить про наявність непередбачуваної та кардинально різної національної судової практики щодо наявності у «підприємства» статусу організаційно-правової форми юридичної особи та потребує невідкладного виконання Верховною Радою України свого обов’язку із забезпечення «якості закону».

Водночас також слід враховувати, що у 2015 році Організацією економічного співробітництва та розвитку були опубліковані Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності.

2. Цілі й завдання прийняття законопроекту

Проект Закону передбачає:

• запровадження перехідного періоду на сім років для поступового припинення «підприємств» та їх перетворення у господарські товариства;

• імплементацію в законодавство України кращих практик корпоративного управління;

• заміну квазіречових прав «право господарського відання» та «право оперативного управління» на зрозумілі приватноправові конструкції користування (оренди) та управління чужим майном;

• імплементацію ефективних механізмів контролю за управлінням об’єктами державної та комунальної власності.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Проект Закону передбачає:

• внесення змін до Цивільного кодексу України;

• визнання таким, що втратив чинність, Господарського кодексу України;

• уніфікацію організаційно-правових форм юридичних осіб;

• покращення корпоративного управління;

• уточнення правил набуття права власності на майно підприємств.

4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері

Правовідносини у цій сфері регулюються Цивільним кодексом України, Законами України «Про акціонерні товариства», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» тощо.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Запобігання корупції

У проекті немає правил та процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

7. Очікувані соціально-економічні та правові наслідки

Прийняття законопроекту дозволить:

• уніфікувати та вдосконалити організаційно-правові форми юридичних осіб;

• удосконалити механізм здійснення права державної та комунальної власності;

• підвищити рівень інвестиційної привабливості держави.

Таким чином, скасування Господарського кодексу України та впровадження нового закону є важливим кроком у напрямку модернізації правового регулювання підприємницької діяльності, що сприятиме розвитку бізнесу та економіки країни в цілому.

З будь-якими питаннями щодо законності
дій у період воєнного стану-
телефонуй адвокату!

ТЕЛЕФОНУЙ зараз та отримай
безкоштовну консультацію 
військового адвоката Вадима Морозова. Замовляй оновлення своїх даних онлайн зі знижкою -20 %.  

Працюємо по всій Україні!
Перебуваєте за кордоном?

Телефонуй +380984326402
Вайбер, Телеграм, Ватсап

НАМ ДОВІРЯЮТЬ:

Про нас говорять
- Журнал Бізнес в Україні,
- Телеканали Новий, 1+1, Журнал Кореспондент 

За останні 3 роки
ми щорічно потрапляємо у ТОП 10 компаній
за довірою суспільства до нас та
відсотку виграних справ

Є питання?

Телефонуй 0984326402
отримай безкоштовну консультацію адвоката


Вайбер, Телеграм, Ватсап

  Підписуйся на наш telegram-канал    залишайся на зв'вязку з адвокатом!

Читати ще статті на цю тему:
Ст. 124 КУпАП. Автоадвокат. Штраф за ДТП
Ст. 286 КК Украины - Автоадвокат при ДТП с потерпевшими
Вернуть права после решения суда
Договор купли-продажи бу авто  
Снятие ареста с имущества, карты, авто, квартиры
Ответственность водителя за невыполнение требования полицейского остановить авто 

Метки: Срочные новости, «Human Rights», Закон, Права, Новини

• Назад
• Вперёд