Усиновлення в Дії. Обов'язки та пільги усиновлювачів

Дата публикации: 13 сентября 2022.

Як подати заяву на усиновлення дитини в Дії? Хто може всиновити дитину?

Усиновлення в Дії: консультація та заява кандидата. Поширені питання про обов'язки та пільги усиновлювачів

На порталі "Дія" вже працює послуга "Усиновлення: реєстрація кандидатом", українці, які хочуть усиновити дитину, можуть подати заяву в смартофоні також. Щоб подати заяву про всиновлення дитини, потрібно зареєструватися або авторизуватися на порталі Дія, обрати послугу у списку, заповнити базові дані про шлюб та чоловіка/дружину, фактичну адресу проживання та інформацію про дитину, яку хочете усиновити: стать, вік тощо. Далі слід дочекатись отримання даних з реєстрів близько 15 хвилин.

Далі потрібно завантажити потрібні документи, перелік яких визначається за заповненими відомостями та отриманими з реєстрів даними; підписати заяву електронним підписом та надіслати її на опрацювання.

Упродовж 5 робочих днів служба у справах дітей перевірятиме заяву. Після її схвалення співробітник служби обстежить житло, щоб зрозуміти, чи можна в ньому жити дитині. Якщо все добре, то потенційних батьків, які хочуть всиновити дитину, направлять на навчання з метою подальшої реєстрації кандидатами.

Крок 1. Консультація з усиновлення дитини в Дії

Консультація з усиновлення дитини допоможе вам:
- оцінити свою готовність до усиновлення дитини;
- зрозуміти деталі процедури;
- вибрати форму сімейного виховання (опіка, піклування, прийомна сім’я або дитячий будинок сімейного типу).

Щоб отримати послугу онлайн в Дії потрібно заповнити онлайн-форму заяви, підписати електронним підписом та відправити. Заяа буде опрацьована протягом 15 діб.

Офлайн – потрібно звернутися до служби у справах дітей за місцем свого проживання.

Форми сімейного виховання

В Україні можливі такі форми 4 сімейного виховання дітей, позбавлених батьківського піклування:

Усиновлення — це повне прийняття у сім’ю на підставі рішення суду. З цього моменту між усиновленою дитиною та її рідними батьками і родичами припиняються всі особисті та майнові права й обов’язки. Натомість вони в такому ж обсязі з’являються в усиновлювача.

Опіка/піклування встановлюється для виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14-ти років, піклування — над неповнолітніми дітьми з 14 до 18 років. Опікун (піклувальник) зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний та духовний розвиток, а також забезпечити повну загальну середню освіту. Тобто надалі він є законним представником дитини. Опікун також має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням бажання самого вихованця і рекомендацій органу опіки та піклування. Переважне право на опікунство надається дійсним родичам дитини, а також особам, у сім’ї яких вже проживає ця дитина.  За підопічною дитиною зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, тобто всі державні гарантії, передбачені законодавством. На усиновлення дитини, над якою встановлено опіку/піклування, потрібна письмова згода опікуна/піклувальника. Її може надати й орган опіки та піклування. 

Прийомна сім’я — сім’я або окрема особа, що взяла на виховання і спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування за оплату. Прийомні батьки несуть обов’язки з виховання та розвитку дітей і є їхніми законними представниками. Рішення про утворення прийомної сім’ї приймає районна держадміністрація або виконавчий орган міської чи районної в місті ради. За прийомною дитиною зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, це передбачає збереження усіх державних гарантій. Важливо, що прийомні батьки зобов’язані сприяти подальшому усиновленню дитини. Перешкоджання в забезпеченні такого права дитини є підставою для перегляду рішення про подальше існування цієї прийомної сім’ї. Водночас прийомні батьки мають пріоритетне перед іншими право на усиновлення своєї прийомної дитини.

Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім’я, що добровільно за оплату взяла на виховання не менш як 5 дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не має перевищувати 10, враховуючи й рідних дітей. Батьки-вихователі несуть обов’язки з виховання та розвитку дітей, тотожні батьківським, і є законними представниками своїх вихованців. Рішення про утворення дитячого будинку сімейного типу приймає районна держадміністрація у м. Києві або Севастополі, виконавчий орган міської чи районної у місті ради. За вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає збереження всіх держгарантій. Батьки-вихователі зобов’язані сприяти подальшому усиновленню підопічних. Перешкоджання у забезпеченні такого права дітей є підставою для перегляду рішення про подальше існування цього дитячого будинку сімейного типу. Водночас батьки-вихователі мають пріоритетне перед іншими право на усиновлення свого вихованця.

Чи допускається роз’єднання братів, сестер під час їхнього влаштування у сімейні форми виховання?

Допускається лише за істотних обставин. Їх установлюють органи опіки та піклування, наприклад, за наявності порушень розвитку та стану здоров’я одного з братів, сестер тощо.

Чи потрібна згода дитини на влаштування її в сім’ю?

Для влаштування дитини в сім’ю потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

На який час діти влаштовуються в сім’ї громадян?

- Усиновлення дитини є безтерміновим, оскільки усиновлювач приймає у свою сім’ю дитину на правах дочки чи сина.
- Під опіку дитина влаштовується до 14-річного віку, під піклування — з 14 до 18 років.
- В прийомну сім’ю та дитячий будинок сімейного типу діти влаштовуються до досягнення 18-річного віку або до закінчення навчання у профтехнічних чи вищих навчальних закладах. Діти-сироти й діти, позбавлені батьківського піклування, яким встановлено інвалідність, можуть продовжити проживати та виховуватися у прийомній сім’ї до досягнення 23-річного віку незалежно від того, чи навчаються вони в закладах освіти.

Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків: щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку, прийомні діти вже вибули з прийомної сім'ї.

Хто контролює дітей, влаштованих до сімейних форм виховання?

Такий контроль здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання відповідної сім’ї, зокрема шляхом її відвідування. Відвідування повинні проводитися не рідше ніж один раз на рік, крім першого відвідування, яке проводиться через три місяці після влаштування дитини в прийомну сім’ю. Крім того, кожен, хто став свідком неналежного виконання обов’язків громадянина, який взяв на виховання дитину, може поінформувати про цей факт службу у справах дітей та органи Національної поліції.

Крок 2. Реєстрація кандидата на усиновлення в Дії

Якщо ви бажаєте прийняти на виховання у свою сім’ю дитину, ви можете звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання або подати заяву про взяття на облік кандидатів в Дії.

Усиновлення — це прийняття у свою сім’ю дитини, що здійснюється на підставі рішення суду. З моменту усиновлення припиняються особисті та майнові права й обов’язки між дитиною, яка усиновлена, та її рідними батьками чи іншими родичами за походженням. Надалі права та обов'язки усиновлювача прирівнюються до аналогічних між рідними батьками.

Як оформити заяву кандидата на усиновлення в Дії онлайн

1. Зареєструйтеся або авторизуйтеся в кабінеті громадянина на порталі diia.gov.ua за допомогою електронного підпису.
2. Заповніть дані про шлюб та чоловіка / дружину, про фактичну адресу проживання та про дітей, яких бажаєте усиновити. Після перевірки даних у реєстрах (близько 15 хвилин) ви зможете продовжити заповнення заяви.
3. Після підтвердження ваших даних продовжте заповнення онлайн-форми. Відомості з реєстрів підтягнуться автоматично. Якщо деяких бракує, до заяви треба буде додати фото / сканкопії документів.
4. Підпишіть електронним підписом та відправте.

За часом оформлення заяви кандидата на усиновлення займе близько 30 хвилин. Термін опрацювання заяви - протягом 5 робочих днів.

Зверніть увагу! Подружжя, яке вдвох бажає усиновити дитину, подає спільну заяву, підписану обома членами подружжя. Якщо ви бажаєте усиновити дитину одноосібно, але перебуваєте в шлюбі, — на вашу заяву накладається електронний підпис другого з подружжя. Для цього необхідна реєстрація іншого члена подружжя в Дії. Заявник вказує дані в заяві та накладає свій цифровий підпис. Далі її / його чоловік / дружина отримує сповіщення, авторизується у своєму кабінеті, після чого заповнює заяву й також підписує її своїм електронним підписом.

Як оформити заяву кандидата на усиновлення офлайн у службі у справах дітей за місцем проживання

Зверніться до служби у справах дітей за місцем проживання та у присутності її працівника напишіть заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі. Від подружжя, яке вдвох бажає усиновити дитину, подається спільна заява, підписана обома членами подружжя. У разі, коли один із подружжя не може з’явитися до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік).

До заяви додаються такі документи:

1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
2) копія картки платника податків або інформація про відмову від такої картки;
3) копія документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
4) довідка про заробітну плату за останні шість місяців або відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків чи довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік;
5) копія свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб;
6) висновок про стан здоров’я, складений за формою згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 (зі змінами);
7) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання;
8) документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
9) засвідчена нотаріусом письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним із подружжя).

У разі, якщо майбутній усиновлювач перебуває в шлюбі, висновок про стан здоров’я та довідка про наявність / відсутність судимості подаються кожним із подружжя.

Термін дії документів становить 1 рік із дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

Перевірка кандидата на усиновлення дитини

Протягом 5 робочих днів після перевірки документів служба у справах дітей проводить обстеження житлово-побутових умов заявника, за результатами якого складає акт.
Усі особи, які бажають прийняти в сім’ю дитину, мають пройти курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що організовуються центрами соціальних служб із залученням спеціалістів із питань психології, педагогіки, медицини тощо. Якщо заявники є родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями дитини, яку мають намір усиновити, вони мають право не проходити таке навчання.

Якщо відомості та житлово-побутові умови заявника відповідають законодавству, служба у справах дітей надає направлення на проходження навчання із зазначенням закладу та дат навчання. Протягом 10 робочих днів після завершення навчання заявнику видається відповідна довідка.

Протягом 5 робочих днів після проведення вищевказаних процедур служба у справах дітей готує висновок про можливість заявника бути усиновлювачем та ставить його на облік кандидатів в усиновлювачі.
Після вищевказаних кроків починається взаємодобір дитини та сім’ї.

Як відбувається взаємодобір дитини та сім’ї?

Процедура взаємодобору сім’ї та дитини розпочинається після подання до служби у справах дітей відповідних документів та погодження них службою. Особлива увага приділяється обговоренню першочергових заходів щодо задоволення потреб кожної конкретної дитини.

Хто може усиновити дитину?

дієздатна особа віком від 21 року (за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини);
усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці має бути щонайменше 18 років.

Термінова консультація адвоката
Вадима Морозова - 300 грн
(для потреб нашої Армії)

Працюємо по всій Україні!
Перебуваєте за кордоном?

Телефонуй +380984326402
Вайбер, Телеграм, Ватсап

Усиновлення дитини в додатку Дія, подати заяву кандидата на усиновлення за 30 хвилин

Хто не може бути усиновлювачем?

Усиновлювачами не можуть бути:

неповнолітні особи;
особи однієї статі;
обмежені в дієздатності або визнані недієздатними;
позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
які були усиновлювачами іншої дитини, але це було скасовано з їхньої вини;
перебувають на обліку у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
зловживають спиртним або наркотиками;
не мають постійного місця проживання та постійного заробітку;
страждають на хвороби, перелік яких затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я від 20.08.2008 №479;
іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
були засуджені за кримінальні злочини;
за станом здоров’я потребують стороннього догляду;
є особами без громадянства;
перебувають у шлюбі з особою, яка:

- позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
- була усиновлювачем іншої дитини, але це було скасовано з її вини;
- перебуває на обліку у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
- зловживає спиртним або наркотиками;
- страждає на хвороби, перелік яких затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я від 20.08.2008 №479;
- була засуджена за кримінальні злочини.

відмовилася пройти курс навчання (якщо не мала на це право);
житлове приміщення особи перебуває в незадовільному санітарно-гігієнічному стані;
у житловому приміщенні особи неможливо влаштувати окреме спальне місце для дитини та місце для її занять;
особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Також не можуть усиновити дитину особи, чий середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір прожиткового мінімуму.Крім того, не можуть бути усиновлювачами особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї, що мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), алкогольну, наркотичну залежність, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, асоціальні прояви, нахили до насильства.

Права та обов’язки опікуна, піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновлювачів

1. Опікуни та піклувальники зобов’язані:

дбати про дитину, її виховання, лікування, навчання та розвиток, а також про створення їй необхідних побутових умов;
вимагати повернення дитини від осіб, що тримають її без законної підстави;
вчиняти правочини від імені підопічного;
вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів дитини;
дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун повинен враховувати її бажання. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.

Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за кошти пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України.

Опікун, піклувальник не має права без дозволу органу опіки та піклування:

- відмовитися від майнових прав підопічного;
- видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;
- укладати договори щодо цінного майна.

2. Прийомні батьки та батьки-вихователі зобов’язані:

виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

При цьому забороняються будь-які види експлуатації дитини, фізичні та інші покарання, що принижують людську гідність.

3. Усиновлювачі набувають усіх прав та обов’язків щодо усиновлених дітей, які тотожні батьківським. Водночас особа має право на таємницю перебування на обліку усиновлювачів, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення тощо.

Крім того, усиновлювач має право на зміну відомостей про місце, дату народження дитини та на зміну її імені. Для зміни імені потрібна згода дитини, але така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені. При цьому можуть змінюватися прізвище та по батькові дитини.

Чи мають право діти, влаштовані до сімейних форм виховання, підтримувати контакти з батьками та іншими родичами?

Так, якщо це не суперечить їхнім інтересам і не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з опікунами, піклувальниками, прийомними батьками та батьками-вихователями, і за участю центрів соціальних служб.

Яке фінансове та матеріальне забезпечення сімейних форм виховання?

Фінансове та матеріальне забезпечення різних сімейних форм виховання відрізняється.

1. Фінансування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу здійснюється за кошти державного бюджету та включає:

державну соціальну допомогу на дітей, що призначається прийомним батькам у грошовій формі. Розмір державної соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму на дитину, для дітей з інвалідністю — 3,5 прожиткового мінімуму.
грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях. Розмір такого грошового забезпечення встановлюється на рівні одного прожиткового мінімуму для працездатної особи на кожну дитину-вихованця та кожну прийомну дитину й не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи іншої державної допомоги.

Щомісячний сумарний обсяг грошового забезпечення батькам-вихователям розподіляється між батьками-вихователями рівними частинами за їх згодою.

Призначення державної соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється з дати влаштування дитини в дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю до дня досягнення дитиною 18-річного віку включно, а в разі навчання в закладі загальної середньої, професійної, фахової та вищої освіти — до 23-річного віку або до закінчення відповідного закладу освіти.

Особам, що є дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, яким встановлено інвалідність, державна соціальна допомога призначається незалежно від того, чи навчаються вони в закладах освіти, до досягнення ними 23-річного віку.

Крім того, батькам-вихователям для потреб дитячого будинку сімейного типу може позачергово надаватись індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна квартира. Таке приміщення має бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку. Обладнання житлового приміщення забезпечується органом, який ухвалив рішення, з урахуванням кількості влаштованих дітей, їх індивідуальних потреб, віку, статі, стану здоров’я.

Дитячому будинку сімейного також може надаватися транспортний засіб та благодійна допомога.

Пільги для прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу:

оплата за газ, світло, воду — 30% (у деяких регіонах відсоток може змінюватися за рішенням місцевої влади, але менше названого бути не може);
безоплатне харчування прийомних дітей та вихованців у закладі освіти;
таким сім’ям можуть виділити кошти на ремонт кімнат для дітей, придбання необхідних меблів;
безоплатний проїзд для прийомних дітей та вихованців на міських автобусах (трамваях, метро тощо), крім таксі;
прийомним дітям та вихованцям щорічно виділяються безоплатні путівки в заклади оздоровлення та відпочинку;
дитячому будинку сімейного типу безоплатно надається можливість отримати ділянку землі під фермерське господарство, отримати кредити або позики для розвитку господарства на пільгових умовах, а також для будівництва житла для такої сім’ї.

Коли термін договору про влаштування дітей до прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу закінчується, припиняється дія всіх пільг і виплат.

2. Опікуни, піклувальники отримують допомогу на дітей до досягнення підопічними 18 років. Розмір державної соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму, для дітей з інвалідністю — 3,5 прожиткового мінімуму.

Крім того, підопічним дітям забезпечується:

- безоплатне харчування в закладі освіти;
- безоплатий проїзд на громадському транспорті;
- щорічні безоплатні путівки в заклади оздоровлення та відпочинку.

3. Допомога при усиновленні дитини призначається особам незалежно від отримання на дитину інших видів допомоги. Та призначається на кожну дитину в розмірі та в порядку, що встановлені для виплати допомоги при народженні дитини.

Яку дитину можна усиновити?

Усиновити можна дитину, що перебуває на відповідному обліку:

дитину-сироту;
дитину, позбавлену батьківського піклування;
дитину, батьки якої дали згоду на усиновлення.

Проте не підлягають усиновленню діти, які отримали відповідний статус як діти:

- відібрані в батьків без позбавлення батьківських прав;
- батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
- батьки яких під час здійснення кримінального провадження перебувають під вартою;
- батьки яких перебувають у розшуку органами Національної поліції;
- у зв'язку з хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої обов’язки;
- батьки яких перебувають на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться активні бойові дії;
- розлучені із сім’єю, що визнані біженцями.

Які особливості судового розгляду справи про усиновлення дитини?

Для забезпечення таємниці усиновлення суд розглядає справу під час закритого судового засідання. Під час судового засідання також обов’язково мають бути присутні:

- заявник;
- дитина, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення;
- орган опіки та інші особи, яких суд визнає за потрібне допитати.

За клопотанням заявника суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати й місця народження усиновленої дитини. Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду.

Хто має переважне право на усиновлення дитини?

За наявності кількох осіб, що бажають усиновити одну й ту саму дитину, переважне право на усиновлення має громадянин України:

у сім’ї якого виховується дитина;
який є чоловіком матері або дружиною батька дитини, що усиновлюється;
який усиновлює кількох дітей, що є братами чи сестрами;
який є родичем дитини.

Крім вищезазначених осіб переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Як може припинитись усиновлення дитини?

1. Усиновлювач може бути позбавлений батьківських прав, якщо він:

ухиляється від виконання своїх обов’язків або забезпечення дитині повної загальної середньої освіти;
жорстоко поводиться з дитиною;
є алкоголіком або наркоманом;
вдається до будь-яких видів експлуатації дитини, примушує її до жебракування та бродяжництва;
засуджений за вчинення кримінального правопорушення щодо дитини.

2. Усиновлення може бути визнано недійсним за рішенням суду, якщо:

воно було проведене без згоди дитини або рідних батьків;
якщо усиновлювач насправді не бажав прав та обов’язків, що виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення);
якщо воно було проведене на підставі підроблених документів;
у разі відсутності згоди на усиновлення другого з подружжя усиновлювача.

У разі визнання усиновлення недійсним:

- воно анулюється з моменту його здійснення;
- дитина влаштовується в іншу форму виховання;
- відновлюються права та обовʼязки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням;
- відновлюються прізвище, ім'я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення. Але за бажанням дитини вона має право надалі іменуватися прізвищем, ім'ям та по батькові, які отримала у звʼязку з усиновленням;
- суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на термін не більший як 2 роки, якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матеріальну допомогу.

Усиновлення може бути скасовано за рішенням суду, якщо:

- воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
- дитина страждає на психічну чи іншу тяжку хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
- між усиновлювачем і дитиною склалися стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання та виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.

Скасування усиновлення після досягнення дитиною повноліття може бути здійснено:

- за взаємною згодою усиновлювача та усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.